Сьогодні той день, коли кожен громадянин країни з гордістю відчуває, що живе в єдиній Українській державі. Студентам ЗДМУ, інтелігентам з університетською освітою не можна оминути таку дату. Є привід перегорнути сторінки історії і зрозуміти, чому   відзначаємо надзвичайно важливе для нас свято - День Соборності України. Особливо нині, коли Україна відстоює свою соборність, незалежність і волю. Коли за мирне небо над нашими головами віддають найдорожче - своє життя, - найкращі сини і доньки України. 

 

Події сивої давнини стають ближчими, коли читаємо оригінальні історичні документи.  22 січня 1919 року на Софійському майдані у Києві Директорія УНР урочисто оголосила Акт Злуки: "Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка". Також цього дня згадують підписання Четвертого Універсалу Центральної Ради. Це сталося роком раніше – 22 січня 1918 року. Цим документом проголошувалася повна незалежність УНР.

 

Соборність не стала даниною, що легко прийшла до українського народу.  Об’єднавчі процеси тривали сотні років, і навіть цей історичний документ був лише символічним кроком, який задекларував бажання українського народу на самовизначення.

 

Акт злуки - знаменна подія, що має велике історичне значення для сучасного українського суспільства. Перед усім світом він задекларував неподільність українських земель, єдність і солідарність народу, став прологом до утвердження сучасної соборної суверенної України. У наші дні тема Соборності набуває особливо актуального звучання, - на Сході триває жорстока війна за кожен метр української землі, і герої вже нашого часу виборюють незалежність держави ціною свого життя.

 

Офіційно святкувати День соборності почали у 1999 році після відповідного Указу Президента України. А найбільш   знаково відзначили цей день  1990 року, створивши «живий ланцюг». Тоді мільйони людей в одному пориві вишикувалися ланцюгом від Києва до Львова та Івано-Франківська.

 

Це було високе єднання нації в розумінні, що ми  один народ і ніякі рубежі не зможуть нас розділити.