Як на роботу, дружно в білих халатах, приходять щоранку студенти Запорізького державного медичного університету у лікувальні заклади нашого міста, які є базовими для проходження виробничої практики. Майже 3,5 тисячі студентів практично долучаються до справи, з якою вирішили пов’язати життя. У поліклініках, лікарнях, безпосередньо біля ліжка хворого майбутній лікар має підтвердити свої теоретичні знання, довести спроможність у майбутньому стати кваліфікованим фахівцем.
«Цього року до спеціальностей лікувальна справа, педіатрія, стоматологія, лабораторна діагностика, як це було раніше, додалася практика студентів фізичної реабілітації й ерготерапії, - говорить заступник декана І медичного факультету з практики доцент Володимир Кравченко. - Організації і проведенню виробничої практики ректорат університету, деканати, навчальний відділ та інші підрозділи надають великої уваги і неухильно контролюють цей процес. Завдання перед студентами стоять серйозні: освоїти програму, виконувати завдання, поставлені керівниками, належним чином оформити щоденник, отримати залік з оцінкою, який впливатиме на стипендію. Наприклад, студент четвертого курсу на практиці – це вже помічник лікаря. Він має знати, як прийняти пацієнта, описати історію хвороби, брати участь у встановленні діагнозу, призначенні лікування і в результаті оформити виписний лист, виписати рецепт. Це для них ключова практика».
Такий цікавий етап проходять нині вісім четвертокурсників І медичного факультету у міській клінічній лікарні №6 під керівництвом кандидата медичних наук, асистента кафедри клінічної фармакології, фармації і фармакотерапії та косметології Олени Михайлик. Олена Анатоліївна – колишня випускниця ЗДМУ, досконало оволоділа фахом терапевта, добре розуміє, яким премудростям потрібно навчати майбутніх колег. «Прийшли допитливі молоді люди, - констатує лікар, - окрім терапевтичного відділення, де я працюю, вони практикуються в кардіологічному, пульмонологічному, приймальному відділеннях. Сприймаю їх, як майбутніх колег, відзначаю добру теоретичну підготовку, готовність виконувати будь які завдання. Студенти дисципліновані, уважні, у багатьох цікавість викликає приймальне відділення, хочуть бачити хворого, як мовиться, в первісному вигляді, коли він щойно переступив лікарняний поріг».
«Вам не заважають студенти? – запитуємо у лікаря – кардіолога Наталії Добровольської. – Навпаки, допомагають, - відповідає. - Хтось цікавиться роботою більше, хтось менше, у кого є серйозні наміри працювати, уважно придивляються до всього. Вчаться розшифровувати кардіограми, запитують про моніторування хворих, препарати, які призначаємо пацієнтам. Можуть зібрати анамнез, вчаться спілкуватися з хворими. Ці знання здобуваються лише у процесі практичної роботи біля ліжка хворого, і її не замінити нічим».
Валентин Свиридов мріє стати хірургом, із задоволенням говорить про першу «п’ятиденку» практики з хірургії, яку під керівництвом доцента Михайла Нікуліна їхня група проходила у міській клінічній лікарні №3. «У цій лікарні ми також багато чому навчимося, - каже юнак. – Особливо спілкуванню з хворим, встановленню діагнозу. Разом з лікарями ми прогнозуємо перебіг захворювання, методику лікування. Уся наука згодиться в майбутньому».
«Хоча своє майбутнє в медицині пов’язую з гінекологією, - говорить Анастасія Толкачова, - мені цікава терапія, адже лікар має допомагати людині в комплексі, не можна окремо лікувати один орган, не знаючи, в якому стані інші. Приємно відчувати приязне ставлення персоналу лікарні, бути тут не зайвим».
Вікторії Іщенко подобається працювати поряд з лікарями кардіологічного відділення. Вона вчиться розшифровувати кардіограми, збирає анамнез хворих, із задоволенням спілкуючись з ними. Із майбутньою спеціальністю дівчина ще не визначилася, та, можливо, цьому також посприяє практика…І не тільки їй, адже це чудова нагода спробувати професію «на зуб».